Конструкційні сталі та сплави


Конструкційними називають сталі, призначені для виготовлення деталей машин (машинобудівні сталі), конструкцій і споруд (будівельні сталі).

Вуглецеві конструкційні сталі

Вуглецеві конструкційні сталі поділяються на сталі звичайної якості та якісні.

Сталі звичайної якості виготовляють таких марок Ст0, Ст1, Ст2,…, Ст6 (зі збільшенням номера зростає вміст вуглецю). Ст4 - вуглецю 0.18-0.27%, марганцю 0.4-0.7%.

Сталі звичайної якості, особливо киплячі, найдешевші. Сталі відливають у великі злитки, внаслідок чого в них розвинена ліквація і вони містять порівняно велику кількість неметалевих включень.

Зі збільшенням умовного номера марки сталі зростають межа міцності (sв) і плинності (s0.2) та знижується пластичність (d,y). Ст3сп має sв=380¸490МПа, s0.2=210¸250МПа, d=25¸22%.

Зі сталей звичайної якості виготовляють гарячекатаний рядовий прокат: балки, швелери, кутники, прутки, а також листи, труби й поковки. Сталі в стані постачання широко застосовують у будівництві для зварних, клепаних і болтових конструкцій.

Зі збільшенням вмісту вуглецю в сталі зварюваність погіршується. Тому сталі Ст5 і Ст6 з вищим вмістом вуглецю застосовують для елементів будівельних конструкцій, які не зварюють.

Якісні вуглецеві сталі виплавляють з дотриманням суворіших умов щодо складу шихти, ведення плавки й розливання. Вміст S<=0.04%, P<=0.035¸0.04%, а також менший вміст неметалевих включень.

Якісні вуглецеві сталі маркують цифрами 08, 10, 15,…, 85, які вказують середній вміст вуглецю в сотих частках відсотка.

Низьковуглецеві сталі (С<0.25%) 05кп, 08, 07кп, 10, 10кп мають високу міцність і високу пластичність. sв=330¸340МПа, s0.2=230¸280МПа, d=33¸31%.

Сталі без термічної обробки використовують для малонавантажених деталей, відповідальних зварних конструкцій, а також для деталей машин, що зміцнюються цементацією.

Середньовуглецеві сталі (0.3-0.5% С) 30, 35,…, 55 застосовують після нормалізації, поліпшення та поверхневого гартування для найрізноманітніших деталей у всіх галузях промисловості. Ці сталі порівняно з низьковуглецевими мають вищу міцність за нижчої пластичності (sв=500¸600МПа, s0.2=300¸360МПа,d =21¸16%). Тому їх слід застосовувати для виготовлення невеликих деталей або більших, але таких, що не потребують наскрізної прогартовуваності.

Сталі з високим вмістом вуглецю (0.6-0.85% С) 60, 65,…, 85 мають високу міцність, зносостійкість і пружні властивості. З цих сталей виготовляють пружини й ресори, шпинделі, замкові шайби, прокатні валки тощо.

Леговані конструкційні сталі

Леговані сталі широко застосовують у тракторному та сільськогосподарському машинобудуванні, в автомобільній промисловості, важкому й транспортному машинобудуванні, меншою мірою — у верстатобудуванні, інструментальній та інших галузях промисловості. Ці сталі застосовують для важконавантажених металоконструкцій.

Сталі, у яких сумарний вміст легувальних елементів не перевищує 2.5%, належать до низьколегованих, що містять 2.5-10% - до легованих, і понад 10% - до високолегованих (вміст заліза понад 45%).

Найширше застосування в будівництві отримали низьколеговані сталі, а в машинобудуванні - леговані сталі.

Леговані конструкційні сталі маркують цифрами й літерами. Двозначні цифри на початку марки вказують середній вміст вуглецю в сотих частках відсотка, літери праворуч від цифри позначають легувальний елемент. Приклад: сталь 12Х2Н4А містить 0.12% С, 2% Cr, 4% Ni і належить до високоякісних, на що вказує літера ²А² в кінці марки.

Будівельні низьколеговані сталі

Низьколегованими називають сталі, що містять не більше 0.22% С і порівняно невелику кількість недефіцитних легувальних елементів: до 1.8% Mn, до 1,2% Si, до 0,8% Cr та інші.

До цих сталей належать сталі 09Г2, 09ГС, 17ГС, 10Г2С1, 14Г2, 15ХСНД, 10ХНДП та багато інших. Сталі у вигляді листів, сортового фасонного прокату застосовують у будівництві та машинобудуванні для зварних конструкцій, переважно без додаткової термічної обробки. Низьколеговані низьковуглецеві сталі добре зварюються.

Для виготовлення труб великого діаметра застосовують сталь 17ГС (s0.2=360МПа, sв=520МПа).

Арматурні сталі

Для армування залізобетонних конструкцій застосовують вуглецеву або низьковуглецеву сталь у вигляді гладких стрижнів або стрижнів періодичного профілю.

Сталь Ст5сп2 - sв=50МПа, s0.2=300МПа, d=19%.

Сталі для холодного штампування

Для забезпечення високої штампованості відношення sв/s0.2 сталі має бути 0.5-0.65 за y не менше 40%. Штампованість сталі тим гірша, чим більше в ній вуглецю. Кремній, підвищуючи межу плинності, знижує штампованість, особливо здатність сталі до витягування. Тому для холодного штампування ширше використовують холоднокатані киплячі сталі 08кп, 08Фкп (0.02-0.04% V) і 08Ю (0.02-0.07% Al).

Конструкційні (машинобудівні) цементовані (нітроцементовані) леговані сталі

Для виготовлення деталей, що зміцнюються цементацією, застосовують низьковуглецеві (0.15-0.25% С) сталі. Вміст легувальних елементів у сталях не повинен бути занадто високим, але має забезпечити потрібну прогартовуваність поверхневого шару та серцевини.

Хромисті сталі 15Х, 20Х призначені для виготовлення невеликих виробів простої форми, що цементуються на глибину 1.0-1.5мм. Хромисті сталі порівняно з вуглецевими мають вищі міцнісні властивості за дещо меншої пластичності в серцевині та кращої міцності в цементованому шарі., чутливі до перегріву, прогартовуваність невелика.

Сталь 20Х - sв=800МПа, s0.2=650МПа, d=11%, y=40%.

Хромованадієві сталі. Легування хромистої сталі ванадієм (0.1-0.2%) поліпшує механічні властивості (сталь 20ХФ). Крім того, хромованадієві сталі менш схильні до перегріву. Використовують лише для виготовлення порівняно невеликих деталей.

Хромонікелеві сталі застосовуються для великих деталей відповідального призначення, що зазнають під час експлуатації значних динамічних навантажень. Підвищені міцність, пластичність і в'язкість серцевини та цементованого шару. Сталі малочутливі до перегріву під час тривалої цементації і не схильні до перенасичення поверхневих шарів вуглецем

Сталь 12Х2Н4А - sв=1150МПа, s0.2=950МПа, d=10%, y=50%.

Хромомарганцеві сталі застосовують у багатьох випадках замість дорогих хромонікелевих. Однак вони менш стійкі до перегріву і мають меншу в'язкість порівняно з хромонікелевими.

В автомобільній і тракторній промисловості, у верстатобудуванні застосовують сталі 18ХГТ і 25ХГТ.

Сталь 25ХГМ - sв=1200МПа, s0.2=1100МПа, d=10%, y=45%.

Хромомарганцевонікелеві сталі. Підвищення прогартовуваності та міцності хромомарганцевих сталей досягається додатковим легуванням їх нікелем.

На ВАЗі широко застосовують сталі 20ХГНМ, 19ХГН і 14ХГН.

Після цементації ці сталі мають високі механічні властивості.

Сталь 15ХГН2ТА - sв=950МПа, s0.2=750МПа, d=11%, y=55%.

Сталі, леговані бором. Бор збільшує прогартовуваність сталі, робить сталь чутливою до перегріву.

У промисловості для деталей, що працюють в умовах зношування під час тертя, застосовують сталь 20ХГР, а також сталь 20ХГНР.

Сталь 20ХГНР - sв=1300МПа, s0.2=1200МПа, d=10%, y=09%.

Конструкційні (машинобудівні) поліпшувані леговані сталі

Сталі мають високу межу плинності, малу чутливість до концентраторів напружень, у виробах, що працюють за багаторазового прикладання навантажень, високу межу витривалості та достатній запас в'язкості. Крім того, поліпшувані сталі мають добру прогартовуваність і малу чутливість до відпускної крихкості.

За повної прогартовуваності сталь має кращі механічні властивості, особливо опір крихкому руйнуванню - низький поріг холодноламкості, високе значення роботи розвитку тріщини КСТ і в'язкість руйнування К1с.

Хромисті сталі 30Х, 38Х, 40Х і 50Х застосовують для середньонавантажених деталей невеликих розмірів. Зі збільшенням вмісту вуглецю зростає міцність, але знижуються пластичність і в'язкість. Прогартовуваність хромистих сталей невелика.

Сталь 30Х - sв=900МПа, s0.2=700МПа, d=12%, y=45%.

Хромомарганцеві сталі. Спільне легування хромом (0.9-1.2%) і марганцем (0.9-1.2%) дає змогу отримати сталі з досить високою міцністю та прогартовуваністю (40ХГ). Однак хромомарганцеві сталі мають знижену в'язкість, підвищений поріг холодноламкості (від 20 до -60°С), схильність до відпускної крихкості та росту зерна аустеніту під час нагрівання.

Сталь 40ХГТР - sв=1000МПа, s0.2=800МПа, d=11%, y=45%.

Хромокремнемарганцеві сталі. Високий комплекс властивостей мають хромокремнемарганцеві сталі (хромансиль). Сталі 20ХГС, 25ХГС і 30ХГС мають високу міцність і добру зварюваність. Сталі хромансиль застосовують також у вигляді листів і труб для відповідальних зварних конструкцій (літакобудування). Сталі хромансиль схильні до оборотної відпускної крихкості та зневуглецювання під час нагрівання.

Сталь 30ХГС - sв=1100МПа, s0.2=850МПа, d=10%, y=45%.

Хромонікелеві сталі мають високу прогартовуваність, добру міцність і в'язкість. Вони застосовуються для виготовлення великих виробів складної конфігурації, що працюють за динамічних і вібраційних навантажень.

Сталь 40ХН - sв=1000МПа, s0.2=800МПа, d=11%, y=45%.

Хромонікелемолібденові сталі. Хромонікелеві сталі мають схильність до оборотної відпускної крихкості, для усунення якої багато невеликих деталей із цих сталей охолоджують після високого відпуску в маслі, а більші деталі — у воді; для усунення цього дефекту сталі додатково легують молібденом (40ХН2МА) або вольфрамом.

Сталь 40ХН2МА - sв=1100МПа, s0.2=950МПа, d=12%, y=50%.

Хромонікелемолібденованадієві сталі мають високу міцність, пластичність і в'язкість та низький поріг холодноламкості. Цьому сприяє високий вміст нікелю. Недоліками сталей є складність їх обробки різанням і велика схильність до утворення флокенів. Сталі застосовують для виготовлення найвідповідальніших деталей турбін і компресорних машин.

Сталь 38ХН3МФА - sв=1200МПа, s0.2=1100МПа, d=12%, y=50%.

Сталі з підвищеною оброблюваністю різанням

Найчастіше застосовують автоматні сталі А12, А20, А40, що мають підвищений вміст сірки (0.08-0.3%), фосфору (<=0.05%) і марганцю (0.7-1.0%). Сталь 40Г містить 1.2-1.55% Mn.

Фосфор, підвищуючи твердість, міцність і крихкість сталі, сприяє утворенню ламкої стружки та отриманню високої якості поверхні.

Сталі мають велику анізотропію механічних властивостей, схильні до крихкого руйнування, мають знижену межу витривалості. Тому сірчисті автоматні сталі застосовують лише для виготовлення невідповідальних виробів - переважно нормалей або метизів.

Мартенситностаріючі високоміцні сталі

Широке застосування в техніці отримала високоміцна мартенситностаріюча сталь Н18К9М5Т (<=0.03% С, ~18% Ni, ~9% Co, ~5% Mo, ~0.6 Ti).

Крім сталі Н18К9М5Т знайшли застосування менш леговані мартенситностаріючі сталі: Н12К8М3Г2, Н10Х11М2Т (sв=1400¸1500МПа), Н12К8М4Г2, Н9Х12Д2ТБ (sв=1600¸1800МПа), KCU=0.35¸0.6 МДж/м2, s0.2=1800¸2000МПа. Мартенситностаріючі сталі мають високу межу пружності s0.002=1500МПа.

Мартенситностаріючі сталі застосовують в авіаційній промисловості, ракетній техніці, суднобудуванні, приладобудуванні для пружних елементів, у кріогенній техніці тощо. Ці сталі дороговартісні.

Високоміцні сталі з високою пластичністю

(ТРІП- або ПНП-сталі)

Метастабільні високоміцні аустенітні сталі називають ТРІП-сталями або ПНП-сталями. Ці сталі містять 8-14% Cr, 8-32% Ni, 0.5-2.5% Mn, 2-6% Mo, до 2% Si (30Х9Н8М4Г2С2 і 25Н25М4Г1).

Механічні властивості ПНП-сталей: sв=1500¸1700МПа, s0.2=1400¸1550МПа, d=50¸60%. Характерним для цієї групи сталей є високе значення в'язкості руйнування та межі витривалості.

Широкому застосуванню ПНП-сталей перешкоджають їх висока легованість, необхідність використання потужного обладнання для деформації за порівняно низьких температур, складність зварювання. Ці сталі використовують для виготовлення високонавантажених деталей, дроту, тросів, кріпильних деталей тощо.

Ресорно-пружинні сталі загального призначення

Ресорно-пружинні сталі призначені для виготовлення пружин, пружних елементів і ресор різного призначення. Вони повинні мати високий опір малим пластичним деформаціям, межу витривалості та релаксаційну стійкість за достатньої пластичності й в'язкості.

Для пружин малого перерізу застосовують вуглецеві сталі 65, 70, 75, 85. Сталь 85 - s0.2=1100МПа, sв=1150МПа, d=8%, y=30%.

Частіше для виготовлення пружин і ресор використовують леговані сталі.

Сталі 60С2ХФА і 65С2ВА, що мають високу прогартовуваність, добру міцність і релаксаційну стійкість, застосовують для виготовлення великих високонавантажених пружин і ресор. Сталь 65С2ВА - s0.2=1700МПа, sв=1900МПа, d=5%, y=20%. Коли пружні елементи працюють в умовах сильних динамічних навантажень, застосовують сталь з нікелем 60С2Н2А.

Для виготовлення автомобільних ресор широко застосовують сталь 50ХГА, яка за технічними властивостями перевершує кремнисті сталі. Для клапанних пружин рекомендується сталь 50ХФА, не схильна до перегріву та зневуглецювання.

Шарикопідшипникові сталі

Для виготовлення тіл кочення та підшипникових кілець невеликих перерізів зазвичай використовують високовуглецеву хромисту сталь ШХ15 (0.95-1.0% С і 1.3-1.65% Cr), а великих перерізів - хромомарганцеву сталь ШХ15СГ (0.95-1.05% С, 0.9-1.2% Cr, 0.4-0.65% Si і 1.3-1.65% Mn), що прогартовується на велику глибину. Сталі мають високу твердість, зносостійкість і опір контактній втомі. До сталей висувають високі вимоги щодо вмісту неметалевих включень, оскільки вони спричиняють передчасне втомне руйнування. Неприпустима також карбідна неоднорідність.

Для виготовлення деталей підшипників кочення, що працюють за високих динамічних навантажень, застосовують цементовані сталі 20Х2Н4А і 18ХГТ. Після газової цементації, високого відпуску, гартування та відпуску деталі підшипника зі сталі 20Х2Н4А мають на поверхні 58-62 HRC, а в серцевині 35-45 HRC.

Зносостійкі сталі

Для деталей, що працюють на знос в умовах абразивного тертя, високих тисків і ударів, застосовують високомарганцеву литу аустенітну сталь 110Г13Л, що містить 0.9-1.3% С і 11,5-14.5% Mn. Вона має такі механічні властивості: s0.2=250¸350МПа, sв=800¸1000МПа, d=35¸45%, y=40¸50%.

Сталь 110Г13Л має високу зносостійкість лише за ударних навантажень. За невеликих ударних навантажень у поєднанні з абразивним зношуванням або за чистого абразивного зношування мартенситне перетворення не відбувається, і зносостійкість сталі 110Г13Л невисока.

Для виготовлення лопатей гідротурбін і гідронасосів, суднових гребних гвинтів та інших деталей, що працюють в умовах зношування за кавітаційної ерозії, застосовують сталі з нестабільним аустенітом 30Х10Г10, 0Х14АГ12 і 0Х14Г12М, який під час експлуатації зазнає часткового мартенситного перетворення.

Корозійностійкі та жаростійкі сталі й сплави

Жаростійкі сталі та сплави. Підвищення окалиностійкості досягається введенням у сталь головним чином хрому, а також алюмінію або кремнію, тобто елементів, які перебувають у твердому розчині й утворюють під час нагрівання захисні плівки оксидів (Cr, Fe)2O3, (Al, Fe)2O3.

Для виготовлення різноманітних високотемпературних установок, деталей печей і газових турбін застосовують жаростійкі феритні (12Х17, 15Х25Т та ін.) й аустенітні (20Х23Н13, 12Х25Н16Г7АР, 36Х18Н25С2 та ін.) сталі, що мають жароміцність.

Сталь 12Х17 - sв=520МПа, s0.2=350МПа, d=30%, y=75%.

Корозійностійкі сталі  стійкі до електрохімічної корозії.

Сталі 12Х13 і 20Х13 застосовують для виготовлення деталей з підвищеною пластичністю, що зазнають ударних навантажень (клапанів гідравлічних пресів, предметів домашнього вжитку), а також виробів, що піддаються дії слабоагресивних середовищ (атмосферних опадів, водних розчинів солей органічних кислот).

Сталі 30Х13 і 40Х13 використовують для карбюраторних голок, пружин, хірургічних інструментів тощо.

Сталі 15Х25Т і 15Х28 використовують частіше без термічної обробки для виготовлення зварних деталей, що працюють у агресивніших середовищах і не зазнають ударних навантажень, за температури експлуатації не нижче -20°С.

Сталь 12Х18Н10Т отримала найбільше поширення для роботи в окиснювальних середовищах (азотна кислота).

Сталь 12Х13 - sв=750МПа, s0.2=500МПа, d=20%, y=65%.

Корозійностійкі сплави на залізонікелевій та нікелевій основі. Сплав 04ХН40МДТЮ призначений для роботи за великих навантажень у розчинах сірчаної кислоти.

Для виготовлення апаратури, що працює в солянокислих середовищах, розчинах сірчаної та фосфорної кислоти, застосовують нікелевий сплав Н70МФ. Сплави на основі Ni-Mo мають високий опір корозії в розчинах азотної кислоти.

Для виготовлення зварної апаратури, що працює в солянокислих середовищах, застосовують сплав Н70МФ.

Найбільшого поширення набув сплав ХН65МВ для роботи за підвищених температур у вологому хлорі, солянокислих середовищах, хлоридах, сумішах кислот та інших агресивних середовищах.

Сталь Н70МФ - sв=950МПа, s0.2=480МПа, d=50%.

Двошарові сталі знайшли застосування для деталей апаратури (корпусів апаратів, днищ, фланців, патрубків тощо), що працюють у корозійному середовищі. Ці сталі складаються з основного шару - низьколегованої (09Г2, 16ГС, 12ХМ, 10ХГСНД) або вуглецевої (Ст3) сталі та корозійностійкого плакувального шару товщиною 1-6мм з корозійностійких сталей (08Х18Н10Т, 10Х17Н13М2Т, 08Х13) або нікелевих сплавів (ХН16МВ, Н70МФ).

Сталь ХН65МВ - sв=1000МПа, s0.2=600МПа, d=50%.

Кріогенні сталі

Кріогенні сталі мають достатню міцність за нормальної температури в поєднанні з високим опором крихкому руйнуванню за низьких температур. До цих сталей нерідко висувають вимоги високої корозійної стійкості. Як кріогенні сталі застосовують низьковуглецеві нікелеві сталі та сталі аустенітного класу, не схильні до холодноламкості. Для зварних конструкцій, що працюють за температури до -196°С, використовують сталі з 6-7% Ni (ОН6А) і 8.5-9.5% Ni (ОН9А), що мають низький поріг холодноламкості.

З цих сталей виготовляють циліндричні або сферичні резервуари для зберігання та транспортування зріджених газів за температури не нижче -196°С.

Сталь 10Х14Г14Н4Т - sв=620МПа, s0.2=280МПа, d=45%, y=60%.

Жароміцні сталі та сплави

Жароміцними називають сталі та сплави, здатні працювати під напруженням за високих температур протягом певного часу, які мають при цьому достатню жаростійкість.

Жароміцні сталі та сплави застосовують для виготовлення багатьох деталей котлів, газових турбін, реактивних двигунів, ракет тощо, що працюють за високих температур.

Жароміцні сталі завдяки невисокій вартості широко застосовуються у високотемпературній техніці, їхня робоча температура 500-750°С.

Механічні властивості сталей перлітного класу (12К, 15К, 18К, 22К, 12Х1МФ): sв=360¸490МПа, s0.2=220¸280МПа, d=24¸19%. Чим більше в сталі вуглецю, тим вища міцність і нижча пластичність.

Сталі мартенситного та мартенситно-феритного класів (15Х11МФ, 40Х9С2, 40Х10С2М) застосовують для деталей і вузлів газових турбін і паросилових установок.

Сталі аустенітного класу (10Х18Н12Т, 08Х15Н24В4ТР, 09Х14Н18В2БР) призначені для виготовлення пароперегрівачів і турбоприводів силових установок високого тиску.

Жароміцні сплави на нікелевій основі знаходять широке застосування в різних галузях техніки (авіаційні двигуни, стаціонарні газові турбіни, хімічне апаратобудування тощо).

Часто використовують сплав ХН70ВТЮ, що має добру жароміцність і достатню пластичність за 700-800°С.

Нікелеві сплави для підвищення їх жаростійкості піддають алітуванню.